ЕФЕКТИВНІСТЬ ТАЙМЕРНИХ СИГНАЛІВ У СИСТЕМАХ З І-КРАТНИМ ПОВТОРЕННЯМ

Abstract

Сьогодні прогрес, що відбувається у науково- технічній сфері, нерозривно пов’язує діяльність людини з численними пристроями та послугами, принцип дії яких базується на обробленні та передаванні інформації. З кожним роком кількість таких пристроїв та послуг збільшується лавиноподібним чином. Це обумовлює зростання все більшої потреби у передаванні інформації каналами зв’язку. При цьому економічно доцільним є використання існуючих каналів – збільшення їх пропускної здатності. У даній області існує значна кількість теоретичних та практичних розробок, що зумовлено великою значимістю поставленої задачі, та відсутністю прийнятного методу її розв’язання. Останнім часом, все більша кількість дослідників звертає свою увагу на методи зменшення втрат на кодування, що базуються на повторному передаванні за запитом по зворотному каналу, виявленого на стороні приймання, кодового слова, ушкодженого завадами. Такий підхід дозволив зменшити втрати на кодування майже вдвічі, проте вимагає додаткового зворотного каналу та дуплексного методу передавання. При цьому проблема забезпечення потенційних можливостей симплексних систем передавання даних (СПД), з урахуванням особливостей нестаціонарних каналів та сучасного стану науково-технічної бази, за рахунок таймерних сигналів залишається маловивченою i є актуальним науково-технічним завданням, що має практичну спрямованість. Сегодня прогресс, что происходит в научно- технической сфере, неразрывно связывает деятельность человека с многочисленными устройствами и услугами, принцип действия которых базируется на обработке и передаче информации. С каждым годом количество таких устройств и услуг увеличивается лавинообразным образом. Это обусловливает рост все большей потребности в передаче информации по каналам связи. При этом экономически целесообразным является использование существующих каналов – увеличение их пропускной способности. В данной области существует значительное количество теоретических и практических разработок, что обусловлено большой значимостью поставленной задачи, и отсутствием приемлемого метода ее решения. В последнее время, все большее количество исследователей обращает свое внимание на методы уменьшения потерь на кодирование, основанные на повторной передаче по запросу по обратному каналу, обнаруженному на стороне приема, кодового слова, поврежденного помехами. Такой подход позволил уменьшить потери на кодирование почти вдвое, однако требует дополнительного обратного канала и дуплексного метода передачи. При этом проблема обеспечения потенциальных возможностей симплексних систем передачи данных (СПД), с учетом особенностей нестационарных каналов и современного состояния научно-технической базы, за счет таймерных сигналов остается малоизученной и актуальной научно-технической задачей, имеющей практическую направленность.